- наметати
- —————————————————————————————намета́ти 1дієслово доконаного видузшити—————————————————————————————намета́ти 2дієслово доконаного видунакидати; народити - про тварин
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
наметати — НАМЕ|ТАТИ (4*), ЧОУ (ЩОУ), ЧЕТЬ (ЩЕТЬ) гл. Бросая, наполнить что л.: и поставиша скѹдельницю. и наметаша полнѹ. ЛН XIII–XIV, 81 об. (1215); здѣ ѡбрѣтоша много множство избьены(х) ѿ ан҃гла Г(с)нѧ. и останокъ побѣже. трупь˫а мр҃твыхъ своихъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
наметати — I намета/ю, намета/єш і намечу/, наме/чеш, док., перех. 1) Накидати в одне місце у певній кількості чого небудь. 2) Народити у певній кількості (про тварин). II див. наметувати … Український тлумачний словник
наметаний — I а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до наметати I. 2) у знач. прикм. Досвідчений, добре натренований (про руки, очі і т. ін.). II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наметати II … Український тлумачний словник